http://www.krasyliv.in.ua/ ru Історія Красилова - Красилів the best - фото, новини, огляд, фоторепортаж http://www.krasyliv.in.ua/yandexlogo.gif http://www.krasyliv.in.ua/ DataLife Engine http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_history/6402-krasyliv-1941-roku-karta-shema-chastkova.html   це 2 картинки, натисніть на кожну з них, щоб збільшити. кожна з них приблизно 1200х1600пікселів, 500Кб. В повній публікації весь список позначень... Історія Красилова Fed Fri, 23 Jul 2010 15:07:04 +0300   це 2 картинки, натисніть на кожну з них, щоб збільшити.кожна з них приблизно 1200х1600пікселів, 500Кб.В повній публікації весь список позначень...Позначення:1. Ця схема була складена колишніми мешканцям м.Красилів, Mil'grom Arkadij (Abram) Itzkovich, b. 1924, Goltzfarb Yakov Abramovich, b. 1918, and Goltzfarb Dora Itzkovna, b. Mil'grom, 1920, з їх пам'яті, в 1993 році.2. Ця схема показує частину містечка Красилів, яка в основному була заселена євреями. 3. Вулиці, дороги та будівлі, які можна побачити на схемі, існувала в такому стані до окупації нацистами Красилова в липні 1941 року. 4. Кожен приватний будинок у схемі зображується у вигляді прямокутника, який відзначається зсередини прізвище, або ім'я, або псевдонім, власників приватних будинків, або одного з їх дітей. 5. Деякі коробки будинків не мають написи всередині: це означає, що в схемі авторів не міг згадати, імен власників.6. Цілком можливо, що є деякі незначні розбіжності з розташуванням деяких будинків (будівель), а також імена їхніх власників. 7. Синагоги і єврейські молитвині будинки, які можна побачити на цій схемі, існувала до 1931-1935, а пізніше, всі вони були ліквідовані / зруйновані. 8. Єврейська школа (#2) був перетворена в українську школу в 1940 році. 9. Польський католицький кафедральний собор був перетворений в театр, кіно. 10. У той час не було назв вулиць. 11. Головні вулиці та дороги були вимощені.12. Всі (приватні) будинку були 1-поверховими. 13. Всі євреї були розстріляні і вбиті, і майже всі їхні будинки були зруйновані під час Другої світової війни. 14. Тіла євреїв були скинуті в три величезні діри поблизу села Манівці. 15. Приватні рослинні саді. 16. 7-класа школа № 2 (єврейська школа до 1940). 17. Білоус. 18. Візель. 19. Янкель Поліщук. 20. Lopushin 21. Митя Маршалла. 22. Яша Lyatker. 23. Tsipa Lyatker. 24. Тензера 25. Годинникових справ майстер / Barzach Shlojme 27. Кейзер 28. Кейзер 29. Глейзер 30. Рибак 31. Флейшман 32. "Rajsovet" - ОДА 33. Кучер. 34. Кобець 35. Шлях до озера 36. На ж / д вокзал 37. На Старокостянтинів 38. Відділ матеріалу шкіри 39. Yuricha 40. Котляр / Bortin 41. Мілгром 42. Шер / Krochek 43. Parmit 44. Рудий Shaindel / Айзенберг 45. Сандлер 46. Берман 47. Пекаря Маца 48. Шварцман 49. Shteinbrok 50. Коган 51. Сирота бабуся Shojchet / Faivel Гарбер 52. Гарбер 53. Tzeinis / Пресман 54. Брички 55. Рабинер 56. Majzlish 59. Пекаря жіночий 60. Лернер 61. Чаю Tepman 62. Маня Tzitzinovetzkaya 63. Мойша Кац 64. Нудель 65. Ринкова площа 66. Кульчинський 67. Фурман 68. Лікарня 69. Маня Vulakh 70. Нехі Кацман 71. Рейчел Школяр 72. Девід Шейнман (сад) 73. підпис до мапи74. Дорога в лісі 75. Club - кіно 76. Сад 77. Двоповерховий житловий будинок 78. Well "Волость" 79. Сад 80. 10-класна української школи № 2 81. Цегляний паркан 82. Алея 83. Громадський сад 84. Кущ паркан 85. На цукровий завод86. Магазин 87. Гараж 88. Книгодрукування 89. Хаїм-Yosl Tuler 90. Стоматолог91. Goltzfarb 92. Tuler 93. Gitelman 94. Барак / Фармація 95. Majzlish 96. Нудельман 97. Перукарня 98. Майстерня з ремонту 99. Канцелярські магазин 100. Продовольчий магазин 101. До села Чернелівка102. Zilbershmidt 103. Департамент міліції 104. Шрага 105. Регіональна штаб-квартирі Комітету Комуністичної партії 106. Шостак 107. Khontzja 108. Агрес 109. Озеро "Бровера" 110. Foodstore 111. Скрипаль Арон 112. Молочний Департамент113. Гольденберг. 114. Площа для офіційних мітингів. 115. Платформа для виступів. 116. Поштове відділення. 117. Собор Католицький118. Для Khmelnitskyj / Проскурів. 119. Радіо-станції. 120. Store. 121. Store. 122. Флейшман. 123. Store. 124. Хлібобулочні вироби. 125. Клейтман. 126. Громадський сад. 127. Площа. 128. Кафе. 129. Asnis. 130. Kitzis. 131. Котляр. 132. Поляк, годинникар. 133. Tepman. 134. Долгов. 135. Долгов. 136. Долгов / Shriftman. 137. Voskobojnik Поля. 138. Gershgorn. 139. Шрага. 140. Kikhman 141. Gimelfarb. 142. Розенбліт. 143. Дім молитви. 144. Синагога. 145. Флейшман. 146. Шильман. 147. Bezdetnyj. 148. Бромберг. 149. Рабин. 150. Будинок Молитви. 151. Велика синагога. 152. Пілінг млина. 153. Bencion, швець. 154. Крупник. 155. Shoichet Мойше (для птиці shchita). 156. Баня.В перечні приміток можливі помилки перекладу, крім того незрозумілі прізвища перекладу не піддавалися.Джерело: www.shtetlinks.jewishgen.org http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_history/6401-sekciya-avstriyskoi-viyskovoi-karty-krasyliv.html Сьогодні знайшов в інтернеті цікаву карту... Карта ця датується 1910 роком і була зроблена австрійськими картоукладачами на потреби війська. Відповідно до даних, наведених в оригіналі даний сектор ("Красилів-Старокостянтинів") карти складено у 1889 році Карта Європи складена на потреби австрійського війська у 1910 р. Зображення повної секції наведено у повній публікації. Історія Красилова Fed Fri, 23 Jul 2010 14:41:33 +0300 Сьогодні знайшов в інтернеті цікаву карту... Карта ця датується 1910 роком і була зроблена австрійськими картоукладачами на потреби війська.Відповідно до даних, наведених в оригіналі даний сектор ("Красилів-Старокостянтинів") карти складено у 1889 роціКарта Європи складена на потреби австрійського війська у 1910 р.3 253 x 4 960 пікселів, 4МбДЖЕРЕЛО: lazarus.elte.hu+ за даним посиланням - карта Європи http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_socium/6152-krasilivskomu-visniku-75.html Серед усіх теперішніх періодичних видань області одна з найстарших за віком — газета «Красилівський вісник», співзасновниками якої є районна рада, райдержадміністрація, трудовий колектив. Перший номер часопису вийшов у світ 12 лютого 1935 року. 75 років вірою і правдою служить районка своєму читачеві. З часу створення часопис мав різні назви: «Сталінським шляхом», «Сталінський прапор», «За комунізм», «Зоря комунізму», «Красилівський вісник». Очолювали трудовий колектив редактори: Юхим Мільман, Клара Харитон, Микола Коваль, Марія Буділовська, Данило Мартюк, Ан-тон Щепанський, Микола Богомаз, В'ячеслав Олійник, Михайло Грош-ко. Особливий період у розвитку районки розпочався з приходом Миколи Заганяча, який очолив колектив редакції у 1965 і керував до 1980 року. Тираж газети зріс із 6800 до 17000 примірників. Красилів соціальний, Історія Красилова Fed Tue, 16 Feb 2010 14:04:00 +0200 Серед усіх теперішніх періодичних видань області одна з найстарших за віком — газета «Красилівський вісник», співзасновниками якої є районна рада, райдержадміністрація, трудовий колектив.Перший номер часопису вийшов у світ 12 лютого 1935 року. 75 років вірою і правдою служить районка своєму читачеві. З часу створення часопис мав різні назви: «Сталінським шляхом», «Сталінський прапор», «За комунізм», «Зоря комунізму», «Красилівський вісник».Очолювали трудовий колектив редактори: Юхим Мільман, Клара Харитон, Микола Коваль, Марія Буділовська, Данило Мартюк, Ан-тон Щепанський, Микола Богомаз, В'ячеслав Олійник, Михайло Грош-ко. Особливий період у розвитку районки розпочався з приходом Миколи Заганяча, який очолив колектив редакції у 1965 і керував до 1980 року. Тираж газети зріс із 6800 до 17000 примірників.У 1969 році газета була удостоєна почесного права-демонструватися у павільйоні «Советская печать», ВДНГ СРСР. П'ятнадцять років очолював колектив старійшина журналістського корпусу Хмельниччини Анатолій Куречко. Чотири роки колективом керував Казимир Мелен-чук. З 1999 року «Красилівський вісник» очолюю я. Тираж газети тоді становив 1700, а нині зріс до 3564 екземплярів. У цьому велика заслуга трудового колективу, який старається зробити часопис районним, офіційним, сімейним, і, насамперед, відомих журналістів на Красилів-щині Галини Косюк, Людмили Дов-шкової, Василя Чернова.Стали традиційними сторінки: «Розмаїта п'ятниця», «Освітянин», «Духовна світлиця», «Закон і ми», «Ровесник», «Калинонька», «Здоров'я», «Зустрічі в редакції», «Літературна» та інші. Зацікавлюють читачів рубрики «Гортаючи сторінки історії», «Відбулося», «У районній раді», «У райдержадміністрації», «Обласні новини», «Україна і світ», «Подякуй, газето!», «Подія», «Спорт», «Листи наших читачів», «Долі людські», «Невигадані історії», «Ви просили розповісти», «Знайомі обличчя», «Красилівчани», «Це сталося останнім часом», «Життя громади», «Актуально» та інші.Щоп'ятниці, коли листоноші приносять свіжу пошту, 3564 сімей з нетерпінням чекають районну газету, зі шпальт якої вони ознайомлють-ся з найбільш оперативною інформацією із життя нашого краю.Звичайно, кількість читачів залежить від авторитету газети, авторитет- від її позиції. Потрібні не тільки гострі статті на актуальні теми, але й публікації для душі: магнітні бурі, літературні конкурси, замальовки, вірші, гуморески, фотографії дорогих краян та вітання. Все це з'явилось на сторінках часопису.У 1999 році друк нашого видання був застарілий, згодом друкувались у Хмельницькому, Красилові, Тернополі, знову у Красилові, тепер у Хмельницькій друкарні «Поділля-Прінт».Саме читачі нам телефонують, пишуть, дякують і пропонують, а ще гостро критикують.- Василю Борисовичу, невже Вам не доводилося проходити біля приватного магазину. Погляньте, що робиться у дощ - довкола калюжі... Що, вже такі бідні підприємці?- Чому не друкуєте магнітні бурі? Я з цієї причини передплачую газету.- Сходіть на вулицю Таращансь-ку. Побачите, в якому стані вона знаходиться.- Дякую, після Вашого телефонного дзвінка мені повернула гроші туристична фірма.- Через рік і тільки після Вашого втручання запрацював ліфт.Ми завжди реагуємо на всі листи читачів, телефонні дзвінки, правда, тепер це робиться на сторінках районки, .ми ж працюємо задля наших передплатників.Особливо багато негативного нам довелося пережити під час Помаранчевої революції. Окремі «глашатаї» кричали: «-Геть редактора!» За що? За яку публікацію? Подавалась офіційна інформація! Тепер друкуємо на всі смаки матеріали, але то вже інший час. Мали навіть судову справу з колишнім народним депутатом. У позовній заяві йшлося про фінансову претензію до газети на суму 170 тис. гривень.Однак є ще багато невирішених проблем. Сторінки газети 1, 8, 4, 5 повинні бути повноколірними. У нас є така можливість, але все залежить від фінансування. 8 сторінок газети вже недостаньо для висвітлення суспільно-політичного життя Красилі-вщини. Треба хоча 612. Надіюсь, що нас підтримують наші співзасновни-ки: районна рада, районна державна адміністрація.Особливу увагу ми звернули на фінансово-господарську діяльність нашого колективу. Висловлюю вдячність колишньому головному бухгалтеру газети Антоніні Ящук, яка три десятиліття сумлінно працювала і діяла виважено щодо наших замовників, вчасно забезпечувала фінансування колективу. Скажімо, якщо за 1999 рік від реклами, оголошень, вітань, подяк надходило 6 тис. грн, то сьогдні ця цифра сягнула понад 120 тис. гривень. Але за цей час тільки ціна на папір зросла у 10 разів.Зрозуміло, що без дотацій наших співзасновників нам не обійтись. Дякую керівникам району за розуміння, підтримку і вирішення наших проблем.Нелегко працювати в сучасних умовах нашим журналістам, адже вони зобов'язані чесно і об'єктивно висвітлювати всі події, факти в політичних процесах, що відбуваються у державі, на території краю. Іншого не дано.Обласна державна адміністрація, обласна рада, відповідно райдержад-міністрація, районна рада неодноразово відзначали роботу трудового колективу, редактора Почесними Грамотами та цінними подарунками за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у висвітлення діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. «Красилівський вісник» по праву знаходиться серед кращих видань області.Щиро і сердечно вітаю усіх ветеранів праці, які творили газету раніше, і тих, хто сьогодні докладає чимало зусиль, аби часопис був читабельним, всіх дописувачів, передплатників, читачів, наших шанувальників із славним 75-річним ювілеєм. Бажаю добра, благополуччя, міцного здоров'я на довгі роки життя.Василь ЧЕРНОВ, редактор газети.Джерело: газета "Красилівський вісник"Адміністрація сайту щиру вітає колектив газети з цією знаменною датою! http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_history/6111-krasiliv-buv-yevrejskim-mistechkom.html Як стверджують історичні джерела, наприкінці ХІХ століття тут мешкало близько 40 відсотків євреїв У спілкуванні зі старожилами Красилова ще й досі можна почути розповіді про цілі єврейські родини, які згодом емігрували за кордон. Історія цієї общини досконало не досліджена, хоча достеменно відомо, що євреї свого часу справили неабиякий вплив на соціальний та економічний розвиток міста над Случем. Існують припущення, що євреї у Красилові з’явилися на межі XVI та XVII століть, але всі були знищені козаками Богдана Хмельницького. Відродилося єврейське життя у першій половині XVIIІ століття. А наприкінці цього ж століття споруджена велика кам’яна синагога. За ревізією 1847 року «Красилівське єврейське товариство» складалося із 1737 душ. А в 1897 році тут нараховувалося 2563 євреї, що складало близько сорока відсотків від загальної чисельності населення... Микола ЗАВЕРУХА. Історія Красилова Fed Sun, 31 Jan 2010 16:34:49 +0200 Як стверджують історичні джерела, наприкінці ХІХ століття тут мешкало близько 40 відсотків євреївУ спілкуванні зі старожилами Красилова ще й досі можна почути розповіді про цілі єврейські родини, які згодом емігрували за кордон. Історія цієї общини досконало не досліджена, хоча достеменно відомо, що євреї свого часу справили неабиякий вплив на соціальний та економічний розвиток міста над Случем. Існують припущення, що євреї у Красилові з’явилися на межі XVI та XVII століть, але всі були знищені козаками Богдана Хмельницького. Відродилося єврейське життя у першій половині XVIIІ століття. А наприкінці цього ж століття споруджена велика кам’яна синагога. За ревізією 1847 року «Красилівське єврейське товариство» складалося із 1737 душ. А в 1897 році тут нараховувалося 2563 євреї, що складало близько сорока відсотків від загальної чисельності населення.За дослідженнями члена красилівського єврейського земляцтва із Санкт-Петербурга Е.Шейнмана, в 1913 році тут існувала велика синагога і чотири молитовних будинки, єврейська школа і приватне жіноче училище, приватна бібліотека Йосипа-Бер Ланда. Серед євреїв-ремісників були закрійники, шевці, заготівельники шкіри, чоботарі, покрівельники, бляхарі, столяри, ковалі та слюсарі. Бідні вдови і багатодітні дрібні торговці, як правило, залежали від благодійної допомоги общини. Про таких казали, що вони «і сірника заради економії розщеплювали на чотири частини». Але були й досить заможні люди – орендарі парових машин, млинів і каменоломень, лісопромисловці, оптові торговці.Деякі з них закупили частки володінь останніх землевласників Сапег-Чорбів. Одна з половин такого великого господарства належала Давиду Шейнману, а інша – пану Познанському. «На «єврейській» половині стояли два довгі одноповерхові будинки. Один із них Давид Шейнман здавав під земську лікарню. У прибудові була маслобійня, в дворі великий корівник, де утримувалося близько двохсот корів, яких господар, а згодом і його старші сини купували виснаженими у Вітебській, Полоцькій, Смоленській губерніях і відгодовували на продаж. Була також сушарка фруктів – врожаї яблук і слив інколи сягали сотень пудів», – пригадує внук Давида Шейнмана.Революція, період смути і братовбивства принесли мешканцям Красилова багато бід і повне зубожіння. Регулярно проводилися реквізиції коней, великої рогатої худоби, возів. Війна принесла інфляцію, великий ріст цін. Після 1917 року інтервенти (німці, угорці, поляки) і банди, а також червоні бригади займалися не стільки реквізиціями, як звичайним грабежем. Земля заросла бур’янами, не залишилося худоби. У результаті погромів, терору чисельність населення Красилова різко скоротилася: одні загинули, інші – емігрували. Зупинилося цукрове виробництво, емігрувало багато красилівських поляків. Ввели комендантську годину, заборонили збори. І лише в 1921 році життя почало відновлюватися. НЕП ознаменувався незначним пожвавленням стану місцевої економіки. Підприємливі євреї запустили в роботу парові млини, маслобійні, шкіряне виробництво, відновили торгівлю. У єврейській школі з’явився перший радіоприймач. Відродження економіки супроводжувалося великими податками. А згодом розпочалися арешти для реквізиції золота та інших накопичень у потенційних власників.У двадцятих роках ще можна було емігрувати, і багато євреїв, які передбачали наступні біди, зуміли виїхати на Захід. НЕП завершився повною націоналізацією майстерень, млинів, земельних ділянок тощо.Однак у першій половині 20-х років єврейське життя в Красилові ще вирувало. Функціонували синагоги, хедери, сіоністські гуртки. А вже наприкінці десятиліття велику синагогу розібрали як «непотрібну», і з її цегли спорудили перший у містечку двоповерховий будинок, у якому поселили партійних функціонерів.Микола ЗАВЕРУХА.ДЖЕРЕЛО http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_socium/5407-nash-znamenitij-zemlyak.html Сірий, непримітний будинок у центрі Санкт-Петербурга... Саме тут розташований архів кінофото-документів, у залах якого я провела чотири дні, торкаючись історії власними руками. Із старих, пожовклих від часу фотографій на мене із глибини віків дивилися професори, академіки, знайомі і незнайомі обличчя людей. Коли тримаєш у руках документ, у якому розповідається про життя великих вчених, їх відкриття, розумієш: доки не поставиш запитання, історія не дасть відповіді. Ось ці пожовклі сторінки розповідають про медичних світил, іменами яких названі клініки, санаторії, лікарні, вулиці... Звичайно, у великих містах є значно більша можливість віддячити і увіковічнити для нащадків їх імена. У нашому містечку маємо невелику, проте не менш важливу і значиму для нас - назвати вулицю іменем земляка, лікаря, вченого, який зробив дуже багато для розвитку вітчизняної медицини - Степана Хо-мича Хотовицького. Народився він 1794 року у с.Красилів, Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у сім'ї священика. Вивчав медицину в Петербурзькій медико-хірургічній академії, курс якої блискуче закінчив у 1817 році і «за відміню успіхи в науках» був нагороджений срібною медаллю, визнаний лікарем 1-го відділу і залишений при академії. Згодом, за казенний рахунок, був командирований за кордон для подальшого удосконалення знань. За інструкцією, виданою в академії, повинен був вивчати медицину півтора року в Німеччині і стільки ж - в Англії та обов'язково відвідати Відень, Берлін, Единбург і Лондон. За власним бажанням Хотовицький повністю присвятив себе вивченню акушерства, дитячих хвороб та судової медицини. Таким чином з дозволу академії перебував за кордоном не три, а чотири роки. У 1822 році, після повернення у Санкт-Петербург, був призначений «ад'юнкт-професором Медико-хірургічної академії з кафедри акушерства, судової медицини і медичної поліції». Наступного року Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а згодом взявся за опрацювання матеріалів, зібраних за кордоном. Проте ця ро-бота була перервана відрядженням: Міністерство внутрішніх справ відрядило його в Астрахань для вивчення холери, яка там саме розгорілася. Красилів соціальний, Історія Красилова Fed Tue, 11 Aug 2009 13:29:00 +0300 Сірий, непримітний будинок у центрі Санкт-Петербурга... Саме тут розташований архів кінофото-документів, у залах якого я провела чотири дні, торкаючись історії власними руками.Із старих, пожовклих від часу фотографій на мене із глибини віків дивилися професори, академіки, знайомі і незнайомі обличчя людей.Коли тримаєш у руках документ, у якому розповідається про життя великих вчених, їх відкриття, розумієш: доки не поставиш запитання, історія не дасть відповіді. Ось ці пожовклі сторінки розповідають про медичних світил, іменами яких названі клініки, санаторії, лікарні, вулиці...Звичайно, у великих містах є значно більша можливість віддячити і увіковічнити для нащадків їх імена. У нашому містечку маємо невелику, проте не менш важливу і значиму для нас - назвати вулицю іменем земляка, лікаря, вченого, який зробив дуже багато для розвитку вітчизняної медицини - Степана Хо-мича Хотовицького.Народився він 1794 року у с.Красилів, Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у сім'ї священика. Вивчав медицину в Петербурзькій медико-хірургічній академії, курс якої блискуче закінчив у 1817 році і «за відміню успіхи в науках» був нагороджений срібною медаллю, визнаний лікарем 1-го відділу і залишений при академії. Згодом, за казенний рахунок, був командирований за кордон для подальшого удосконалення знань. За інструкцією, виданою в академії, повинен був вивчати медицину півтора року в Німеччині і стільки ж - в Англії та обов'язково відвідати Відень, Берлін, Единбург і Лондон. За власним бажанням Хотовицький повністю присвятив себе вивченню акушерства, дитячих хвороб та судової медицини. Таким чином з дозволу академії перебував за кордоном не три, а чотири роки.У 1822 році, після повернення у Санкт-Петербург, був призначений «ад'юнкт-професором Медико-хірургічної академії з кафедри акушерства, судової медицини і медичної поліції». Наступного року Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а згодом взявся за опрацювання матеріалів, зібраних за кордоном. Проте ця ро-бота була перервана відрядженням: Міністерство внутрішніх справ відрядило його в Астрахань для вивчення холери, яка там саме розгорілася.Спалах хвороби було пригашено, проте Хотовицький пробув там майже рік, вивчаючи умови виникнення і розвитку хвороби. Через вісім років, коли холера охопила майже всю Росію, він бав участь у роботі холерного столичного комітету і зробив багато послуг для припинення хвороби, за що був удостоєний монаршої милості. Результатом цієї роботи стали дві монографії «О С-Петербургской язве» (1831 р.) та «О холере» (1832 р.). Остання містила в собі повну історію холери з багатьма вказівками. Ця праця заслуговує особливої уваги ще й тому, що увібрала в себе інші роботи Хотовицького з суспільної гігієни та медичної поліції, розділах медицини, які на той час в Росії тільки зароджувалися.На початку 30-х років Хотовицький тимчасово працював в академії на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб і протягом п'яти років виконував обов'язки Петербурзького міського акушера. Саме в цей час він пише свої статті: «Венеричні хвороби у новонародженого» (1834), «Дитяча задишка» (1838).С.Х.Хотовицький був редактором «Військово-медичного журналу» і саме тут надрукував ряд статей суспільно-гігієнічного змісту, що відзначалися раціональністю погляду, повнотою і ясністю, сприяли знищенню багатьох забобонів, які на той час панували в суспільстві.Величезна потреба в підручнику з жіночих хвороб і неможливість створити його самостійно, примусила Степана Хомича перекласти з німецької книгу Крауса «Учебная книга гинекологии» (1833). Крім цього він переклав з англійської підручник теоретичної хірургії Купера «Чтения о начальних и практичес-ких основаниях хирургии» (1836).На прохання Святійшого Синоду, він написав підручник «Народно-врачебное наставление для духовних училищ» (1844) і видав підручник «Педиатрика» (1847). У цьому ж році Степан Хомич залишив академію, в якій пропрацював тридцять років. 14 серпня 1867 року він відсвяткував 50-річний ювілей своєї службово-медичної діяльності. Помер у 1885 році на 91 -му році життя у м.Санкт-Петербург.Щодня, йдучи вулицею Степана Хотовицького, здається знаю все про нашого знаменитого земляка. Тепер я уважніше придивляюсь до табличок із назвами інших вулиць і, зустрівши незнайоме ім'я, цікавлюсь: хто ці люди? Що зробили у своєму житті для суспільства?Л.СТЕЦЮК, м.Красилів.Красилівський вісник №60-61 (31 липня 2009) http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_history/3407-shho-znaye-pro-krasiliv-vikipedija.html Красилів — місто в Україні, центр Красилівського району Хмельницької області. Населення 20 580 мешканців (перепис 2001). Географічні координати: 49°39' пн. ш., 26°58' сх. д. Історія Красилова Fed Thu, 11 Dec 2008 09:23:00 +0200 Красилів — місто в Україні, центр Красилівського району Хмельницької області.Населення - 20 580 мешканців (перепис 2001). Географічні координати: 49°39' пн. ш., 26°58' сх. д.Місто розташоване за 3 км від залізничної станції Красилів на лінії Старокостянтинів-1—Гречани, за 36 км від Хмельницького.Машинобудівний, цукровий заводи, завод "Оболонь", агрегатний завод, завод "Wix-Filtron". Основні даніКраїна - УкраїнаРегіон - Хмельницька областьРайон/міськрада - Красилівський районРада - Красилівська міська радаКод КОАТУУ - 6822700000Засноване - 1444 (перша згадка)Статус міста - з 1964 рокуНаселення - 20 580 (перепис 2001)Площа - 28 км²Густота населення - 722,360 осіб/км²Поштові індекси - 31000—31010Телефонний код - +380-3855Географічні координати - 49°39' пн. ш., 26°58' сх. д.Висота над рівнем моря - 291 мВодойма - р.СлучВідстаньНайближча залізнична станція - КрасилівДо станції - 3 кмДо обл./респ. центру - залізницею 50 км - автошляхами 40 кмМіська владаАдреса 31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, м.Красилів, пл. Незалежності., 2Веб-сторінка - krasyliv.org.uaМіський голова - Островська Ніла Василівна російська версіяКрасилов (укр. Красилів) — город на Украине, центр Красиловского района Хмельницкой области. Основан в 1444 году. Статус города с 1964 года.Население 20 580 чел. (перепись 2001).Город расположен в 3 км от железнодорожной станции Красилов на линии Староконстантинов-1 — Гречаны. Машиностроительный, агрегатный, сахарный, кирпичный заводы, завод «Оболонь», завод "Wix-Filtron". Также в 1979 году была построена газокомпресорная станция на ветке газопровода "Дашава-Киев" ДЖЕРЕЛО 1ДЖЕРЕЛО 2 http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_history/1685-skhematichna-karta-krasilova.html Ось, завдяки допомозі Краєзнавчого відділу нашого районної бібліотеки, зміг оформити на сайт схему-мапу КРАСИЛОВА. Примітка, мапа не сама нова (1-2-річна), на днях маю взяти оновлений варіант. Історія Красилова Fed Mon, 08 Sep 2008 23:09:06 +0300 Ось, завдяки допомозі Краєзнавчого відділу нашого районної бібліотеки, зміг оформити на сайт схему-мапу КРАСИЛОВА.Примітка, мапа не сама нова (1-2-річна), на днях маю взяти оновлений варіант. Габарити схеми-мапи - 6800 на 6150 пікселівРозмір карти - 4,01 Мб СКАЧАТИ СХЕМУ (4 МБ) http://www.krasyliv.in.ua/info/kr_history/3-simvolka-krasilvshhini.html Герб Красилівського району має в основі закруглений донизу щит, розміром 7:8. Поле щита розділене по вертикалі на дві рівних частини (ліва половина щита – зелена, права – синя). Синій колір – символ краси, м’якості, величі, надії, мирного неба та життєдайної води. Зелений колір символізує простори розлогих зелених луків та полів краю, окрім того це – символ здоров’я і достатку... Історія Красилова Fed Sun, 06 Apr 2008 22:29:50 +0300 Опис великого герба Красилівського району Герб Красилівського району має в основі закруглений донизу щит, розміром 7:8. Поле щита розділене по вертикалі на дві рівних частини (ліва половина щита – зелена, права – синя). Синій колір – символ краси, м’якості, величі, надії, мирного неба та життєдайної води. Зелений колір символізує простори розлогих зелених луків та полів краю, окрім того це – символ здоров’я і достатку. В центрі щита – дубовий трилисник з двома жолудями. У давніх слов’ян дуб визнавався за головне, справжнє дерево, самі поняття ,,дерево” і ,,дуб” довгий час були синонімами. Дуб є втіленням міцності, сили і чоловічої краси, що пов’язується в даному гербі з назвою центру Красилівського району – Красилова. У голові щита – золоте усміхнене сонце, яке є символом життя, багатства, а тут виступає як символ Хмельниччини, в межах якої знаходяться землі Красилівського району. Щит обрамлено декоративним картушем, що складається із золотих колосків, обвитих синьо-жовтою стрічкою. У нижній частині картуша – стилізоване гроно калини. Над щитом в обрамленні елементів барокового візерунку – золота шестерня і золоте сонце, що виходить із-за щита. Золоті колоски символізують аграрний напрямок господарського комплексу району, а золота шестерня є символом великих промислових підприємств, якими славиться Красилівщина. Гроно калини і синьо-жовта стрічка – національні символи України. Опис прапора Красилівського району Прапор Красилівського району – прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3. Прапор поділений по вертикалі на 2 рівних частини: зліва – синього кольору, справа – зеленого кольору. Синій колір – символ миру, краси, спокою. Зелений колір – символ здоров’я і достатку. В центрі прапора на фоні синього та зеленого кольорів розміщено зображення малого герба району, який виступає символом міцності. Співвідношення ширини герба до довжини прапора становить 1:3. Затверджено рішенням 21 сесії районної ради від 28 жовтня 2005 року №4 "Про герб і прапор Красилівського району".