Клімат району помірно континентальний.

Пересічна температура січня - мінус 5,5 градуса, а липня плюс 18,4 градуса. Опадів в середньому за рік 570 мм, дещо недостатньо, причому більша їх частина випадає влітку.

Період з температурою понад плюс десять градусів становить 158 днів.

Красилівський район бідний на корисні копалини. В надрах Красилівщини знаходяться торф, вапняки, глина, пісок.

Торф, як вже вказувалося, поширений в долинах річок Ікопоті, Понори, Случі та Бужка. При цьому, найбільші торфовиська знаходяться в басейнах Понори (біля Кульчин) та Ікопоті (М.Пузирки і т.д.). Частина їх вже вироблена, й кар'єри заповнені водою. В даний час торф у промислових масштабах не добувають, в незначній кількості його як паливо використовує населення північної частини району.

Красилівський район лежить у межах Подільської височини, на північній її околиці Поверхня - підвищена хвиляста лесова рівнина (в загальному плані). Дана геоморфологічна підобласть поділяється на ряд геоморфологічних районів. Територія Красилівщини входить до п'яти таких районів: Полквинського, Ікопотського, Слуцького, Лвраатинського та Вовчко-Бужоцького. Північно-західна частина Красилівщини, по лінії Корчівка, Севрюки, Ледянка, Криворудка, відноситься до Полквинського району, з висотами у 320-350 м над рівнем моря. Центральна і північна зони нашого району, з південною межею по р.Случ, входять до Ікопотського району.

Красилівський район знаходиться у центральній частині Хмельницької області. На заході межує з Теофіпольським, на південному заході - з Волочиським, на півдні - з Хмельницьким (майже на всьому протязі - по р.Бужок), на сході - з Старокостянтинівським, на півночі - з Ізяславським районами цієї ж області...

Адміністративно-територіальний устрій.
Місто районного значення – 1
Селище міського типу – 1
Сільські населені пункти – 93
Національний склад : українці, росіяни, поляки, білоруси, євреї.
+ карта Красилівського району

Історія району

Найдавніші поселення на Красилівщині відносяться до VІ – ІІІ тисячоліття до н.е. і виявлені на р. Бужок біля с.Котюржинці. Поселення трипільської культури були зафіксовані біля сіл Западинці, Мала Клітна, Пашутинці, Вереміївка. Історичні землі Красилівщини входили до складу Київської Русі, після того як їх підкорив Київський князь Володимир Святославович на початку 80-х років Х століття. На той час наші землі населяли волиняни і можливо бужани. У другій половині ХІІ ст. частина сучасного нашого району входила до Болохівського князівства, а інші землі залишались під владою київського князя.....