Визначні Красилівчани
Наші земляки, що досягли успіху та слави
Хотовицький Степан Хомич
Про Красилів
»
Вони з Красилівщини
26 липня 2008
Хотовицький Степан Хомич
Доктор медицини, академік Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії
Народився в 1794 році в м. Красилів у сім'ї священика.
В 1813 році закінчив Житомирську духовну семінарію і вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, яку закінчив зі срібною медаллю. В числі кращих 10 випускників був відряд жений для продовження навчання за кордон, де спеціалізувався на практичному акушерстві та жіночих захворюваннях.
З поверненням в Росію 10 лютого 1823 року захищає дисертацію на звання доктора медицини і стає професором кафедри аку-шерства та судової медицини академії.
1824 р. - займається ліквідацією епідемії холери в Астрахані.
1830 р. - видає монографію про сибірську виразку
1831 р. - займає посаду перекладача академії.
1833 р. - редактор "Военно-медицинского журнала"
1842 р. - академік.
1843 р. - заслужений професор академії.
В 1847 р. видає книгу "Педіатрика"
Завдяки С.Х. Хотовицькому при академії відкриваються у 1842 р. акушерська, жіноча та дитяча клініки.
Ним надрукований перший в Росії лікувальний посібник з шкільної гігієни "Лікарсько-наочний порадник для духовних училищ".
Згодом потрапляє в опалу і виходить у відставку.
Помер 30 березня 1885 року в Петербурзі на 90-му році життя.
Красилівський вісник №60-61 від 31 липня 2009 року
Сірий, непримітний будинок у центрі Санкт-Петербурга... Саме тут розташований архів кінофото-документів, у залах якого я провела чотири дні, торкаючись історії власними руками.
Із старих, пожовклих від часу фотографій на мене із глибини віків дивилися професори, академіки, знайомі і незнайомі обличчя людей.
Коли тримаєш у руках документ, у якому розповідається про життя великих вчених, їх відкриття, розумієш: доки не поставиш запитання, історія не дасть відповіді. Ось ці пожовклі сторінки розповідають про медичних світил, іменами яких названі клініки, санаторії, лікарні, вулиці...
Звичайно, у великих містах є значно більша можливість віддячити і увіковічнити для нащадків їх імена. У нашому містечку маємо невелику, проте не менш важливу і значиму для нас - назвати вулицю іменем земляка, лікаря, вченого, який зробив дуже багато для розвитку вітчизняної медицини - Степана Хо-мича Хотовицького .
Народився він 1794 року у с. Красилів , Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у сім'ї священика.
Вивчав медицину в Петербурзькій медико-хірургічній академії , курс якої блискуче закінчив у 1817 році і «за відміню успіхи в науках» був нагороджений срібною медаллю, визнаний лікарем 1-го відділу і залишений при академії. Згодом, за казенний рахунок, був командирований за кордон для подальшого удосконалення знань. За інструкцією, виданою в академії, повинен був вивчати медицину півтора року в Німеччині і стільки ж - в Англії та обов'язково відвідати Відень, Берлін, Единбург і Лондон. За власним бажанням Хотовицький повністю присвятив себе вивченню акушерства, дитячих хвороб та судової медицини. Таким чином з дозволу академії перебував за кордоном не три, а чотири роки.
У 1822 році, після повернення у Санкт-Петербург, був призначений «ад'юнкт-професором Медико-хірургічної академії з кафедри акушерства, судової медицини і медичної поліції». Наступного року Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а згодом взявся за опрацювання матеріалів, зібраних за кордоном. Проте ця ро-бота була перервана відрядженням: Міністерство внутрішніх справ відрядило його в Астрахань для вивчення холери, яка там саме розгорілася.
Спалах хвороби було пригашено, проте Хотовицький пробув там майже рік, вивчаючи умови виникнення і розвитку хвороби. Через вісім років, коли холера охопила майже всю Росію, він бав участь у роботі холерного столичного комітету і зробив багато послуг для припинення хвороби, за що був удостоєний монаршої милості . Результатом цієї роботи стали дві монографії «О С-Петербургской язве» (1831 р.) та «О холере» (1832 р.). Остання містила в собі повну історію холери з багатьма вказівками. Ця праця заслуговує особливої уваги ще й тому, що увібрала в себе інші роботи Хотовицького з суспільної гігієни та медичної поліції, розділах медицини, які на той час в Росії тільки зароджувалися.
На початку 30-х років Хотовицький тимчасово працював в академії на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб і протягом п'яти років виконував обов'язки Петербурзького міського акушера. Саме в цей час він пише свої статті: « Венеричні хвороби у новонародженого » (1834), « Дитяча задишка » (1838).
С.Х.Хотовицький був редактором «Військово-медичного журналу» і саме тут надрукував ряд статей суспільно-гігієнічного змісту, що відзначалися раціональністю погляду, повнотою і ясністю, сприяли знищенню багатьох забобонів, які на той час панували в суспільстві.
Величезна потреба в підручнику з жіночих хвороб і неможливість створити його самостійно, примусила Степана Хомича перекласти з німецької книгу Крауса «Учебная книга гинекологии» (1833). Крім цього він переклав з англійської підручник теоретичної хірургії Купера «Чтения о начальних и практичес-ких основаниях хирургии» (1836).На прохання Святійшого Синоду, він написав підручник «Народно-врачебное наставление для духовних училищ» (1844) і видав підручник «Педиатрика» (1847). У цьому ж році Степан Хомич залишив академію, в якій пропрацював тридцять років.
14 серпня 1867 року він відсвяткував 50-річний ювілей своєї службово-медичної діяльності.
Помер у 1885 році на 91 -му році життя у м.Санкт-Петербург.
Щодня, йдучи вулицею Степана Хотовицького, здається знаю все про нашого знаменитого земляка. Тепер я уважніше придивляюсь до табличок із назвами інших вулиць і, зустрівши незнайоме ім'я, цікавлюсь: хто ці люди? Що зробили у своєму житті для суспільства?
Із старих, пожовклих від часу фотографій на мене із глибини віків дивилися професори, академіки, знайомі і незнайомі обличчя людей.
Коли тримаєш у руках документ, у якому розповідається про життя великих вчених, їх відкриття, розумієш: доки не поставиш запитання, історія не дасть відповіді. Ось ці пожовклі сторінки розповідають про медичних світил, іменами яких названі клініки, санаторії, лікарні, вулиці...
Звичайно, у великих містах є значно більша можливість віддячити і увіковічнити для нащадків їх імена. У нашому містечку маємо невелику, проте не менш важливу і значиму для нас - назвати вулицю іменем земляка, лікаря, вченого, який зробив дуже багато для розвитку вітчизняної медицини - Степана Хо-мича Хотовицького .
Народився він 1794 року у с. Красилів , Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у сім'ї священика.
Вивчав медицину в Петербурзькій медико-хірургічній академії , курс якої блискуче закінчив у 1817 році і «за відміню успіхи в науках» був нагороджений срібною медаллю, визнаний лікарем 1-го відділу і залишений при академії. Згодом, за казенний рахунок, був командирований за кордон для подальшого удосконалення знань. За інструкцією, виданою в академії, повинен був вивчати медицину півтора року в Німеччині і стільки ж - в Англії та обов'язково відвідати Відень, Берлін, Единбург і Лондон. За власним бажанням Хотовицький повністю присвятив себе вивченню акушерства, дитячих хвороб та судової медицини. Таким чином з дозволу академії перебував за кордоном не три, а чотири роки.
У 1822 році, після повернення у Санкт-Петербург, був призначений «ад'юнкт-професором Медико-хірургічної академії з кафедри акушерства, судової медицини і медичної поліції». Наступного року Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а згодом взявся за опрацювання матеріалів, зібраних за кордоном. Проте ця ро-бота була перервана відрядженням: Міністерство внутрішніх справ відрядило його в Астрахань для вивчення холери, яка там саме розгорілася.
Спалах хвороби було пригашено, проте Хотовицький пробув там майже рік, вивчаючи умови виникнення і розвитку хвороби. Через вісім років, коли холера охопила майже всю Росію, він бав участь у роботі холерного столичного комітету і зробив багато послуг для припинення хвороби, за що був удостоєний монаршої милості . Результатом цієї роботи стали дві монографії «О С-Петербургской язве» (1831 р.) та «О холере» (1832 р.). Остання містила в собі повну історію холери з багатьма вказівками. Ця праця заслуговує особливої уваги ще й тому, що увібрала в себе інші роботи Хотовицького з суспільної гігієни та медичної поліції, розділах медицини, які на той час в Росії тільки зароджувалися.
На початку 30-х років Хотовицький тимчасово працював в академії на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб і протягом п'яти років виконував обов'язки Петербурзького міського акушера. Саме в цей час він пише свої статті: « Венеричні хвороби у новонародженого » (1834), « Дитяча задишка » (1838).
С.Х.Хотовицький був редактором «Військово-медичного журналу» і саме тут надрукував ряд статей суспільно-гігієнічного змісту, що відзначалися раціональністю погляду, повнотою і ясністю, сприяли знищенню багатьох забобонів, які на той час панували в суспільстві.
Величезна потреба в підручнику з жіночих хвороб і неможливість створити його самостійно, примусила Степана Хомича перекласти з німецької книгу Крауса «Учебная книга гинекологии» (1833). Крім цього він переклав з англійської підручник теоретичної хірургії Купера «Чтения о начальних и практичес-ких основаниях хирургии» (1836).На прохання Святійшого Синоду, він написав підручник «Народно-врачебное наставление для духовних училищ» (1844) і видав підручник «Педиатрика» (1847). У цьому ж році Степан Хомич залишив академію, в якій пропрацював тридцять років.
14 серпня 1867 року він відсвяткував 50-річний ювілей своєї службово-медичної діяльності.
Помер у 1885 році на 91 -му році життя у м.Санкт-Петербург.
Щодня, йдучи вулицею Степана Хотовицького, здається знаю все про нашого знаменитого земляка. Тепер я уважніше придивляюсь до табличок із назвами інших вулиць і, зустрівши незнайоме ім'я, цікавлюсь: хто ці люди? Що зробили у своєму житті для суспільства?
Л.СТЕЦЮК, м.Красилів.
Красилівський вісник №60-61 (31 липня 2009)
Красилівський вісник №60-61 (31 липня 2009)
На честь Степана Хотовицького назвали вулицю / 15.08.2008 16:09
Іменем основоположника вітчизняної педіатрії Степана Хотовицького в місті Красилів на Хмельниччині назвали одну з центральних вулиць. Донедавна вона носила ім’я комуніста Петровського. Біля входу до місцевої райлікарні встановили меморіальну дошку з барельєфом професора.
— Хотовицький народився 1796-го в сім’ї священика в нашому містечку Красилові. Тут прожив до 12 років, — розповідає краєзнавець Юрій Гжимайло, 60 років.
1817-го Степан Хотовицький закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію за спеціальностями акушера та гінеколога. Стажувався у Венеції, Парижі, Единбурзі та Лондоні. Захистив дисертацію доктора медицини.
— Улітку 1823 року в Персії та Закавказзі з’явилася холера. Степан Хотовицький як гігієніст та інфекціоніст поїхав у Астрахань. За 2,5 року зібрав багато матеріалів, які стали в пригоді через вісім років, коли холера охопила Росію та Україну. Написав книгу про історію виникнення цієї небезпечної хвороби, — продовжує Гжимайло. — Помер Степан Хотовицький 30 березня 1885 року. Похований у Петербурзі.
Джерело - gazeta.ua
— Хотовицький народився 1796-го в сім’ї священика в нашому містечку Красилові. Тут прожив до 12 років, — розповідає краєзнавець Юрій Гжимайло, 60 років.
1817-го Степан Хотовицький закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію за спеціальностями акушера та гінеколога. Стажувався у Венеції, Парижі, Единбурзі та Лондоні. Захистив дисертацію доктора медицини.
— Улітку 1823 року в Персії та Закавказзі з’явилася холера. Степан Хотовицький як гігієніст та інфекціоніст поїхав у Астрахань. За 2,5 року зібрав багато матеріалів, які стали в пригоді через вісім років, коли холера охопила Росію та Україну. Написав книгу про історію виникнення цієї небезпечної хвороби, — продовжує Гжимайло. — Помер Степан Хотовицький 30 березня 1885 року. Похований у Петербурзі.
Світлана ЗАВЕРУХА
Джерело - gazeta.ua
Обговорити на форумі
Спонсорська реклама
Подібні публікації
#1 написав:
Fed
(10 серпня 2009 23:39)
Адміністратор
Коментарів: 572
Публікацій: 2508
а я щось спочатку і не задумувався, що це наш земляк
--------------------------