7 чудес Кам’янця-Подільського

Стара фортеця - невід'ємна частина і візитна картка Кам'янця-Подільського, пам'ятка архітектури ХІІ-ХІІІ століття, хоча археологічні дослідження свідчать, що фортеця існувала в Х-ХIII ст.ст. Спочатку вона являла собою типову староруську дерев'яну оборонну споруду. Фортеця включає в себе одинадцять послідовно сполучених башт та сполучену підземним коридором дванадцяту - Водяну. Кожна башта окремо має свої назву, час та історію створення. На території укріплення також є криниця, північний та південний дворики і підземелля.



Замковий (Турецький) міст - належить до пам'яток архітектури XVII століття, при своїй попередній побудові виглядав високим п’ятиарочним мостом і був такий вузький, що дві підводи не могли між собою розминутися. Проїзд по мосту контролювався баштами та напівбаштами. За панування турків міст було розширено та обмуровано тесаним каменем, через що отримав назву Турецький, а башти знищено.




Лаура - робота відомого українського скульптора Віктора Бродського, виконана римського класицизму. Скульптуру було зроблено у Римі із білого каррарського мармуру з приводу передчасної смерті 1874 року доньки польських магнатів Пшездецьких. Після створення було перевезено і встановлено у родовому склепі на Чорному острові, неподалік від сучасного м. Хмельницького, у 1938 році експонат було перевезено до відділу Кам'янець-Подільського музею і вже після відновлення роботи Кафедрального костьолу Петра і Павла залишилась прикрашати його.



Кафедральний костьол Петра і Павла - пам’ятка архітектури ХV-ХІХ століття. За час свого існування побував і римо-католицьким костьолом ХV століття, і головною мусульманською мечеттю 1672-1699 років, і музеєм атеїзму з 1930 по 1990 рік, та все ж повернувся до свого початкового духовного призначення і освятився 1991 році як Кафедральний костьол апостолів Петра і Павла. За часів турецького панування на згадку залишився прибудований мінарет із Мадонною, яка стоїть над півмісяцем і освічує золотими зайчиками старе місто.





Ратуша - будинок колишнього польського магістрату, оригінальна споруда ХVІ-ХVІІІ століття. На другому поверсі знаходилась адміністрація, відбувались судові засідання, а на нижньому поверсі та в підземеллі чинила свої темні справи інквізиція. З балкону зачитувалися накази, вироки, які виконувалися на ратушній площі, де в листопаді 1818 та лютому 1824 року катували народного героя Устима Кармалюка перед засланням його до Сибіру




Каньйон - має виняткову антропологічну цінність як витвір природи силурійського періоду з рідкісною флорою та фауною. Історія існування охоплює понад два мільйони років. Сорокаметрова висота та сто вісімдесят метрів шириною, він повністю оточує старе місто, створюючи тим самим природній бар’єр і оборонний щит Кам’янця.




Міст «Лань, що біжить» - заввишки 54 метри, автором якого є Едуард Дуднік, сполучає два береги Смотрицького каньйону. Завдяки тому що міст найвищий та найвитриваліший у Європі, тут було організовано екстрім-аукціон «Банджі джампінг», де багато охочих змогли полоскотати свої нерви. Коли наближаєшся до мосту, він нагадує лань, яка стрімко біжить, через що отримав таку назву.